Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS
Пятница, 20.10.2017
Главная » 2013 » Декабрь » 17 » МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ.
23:38
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ.
Стаття 1.
Статус адміністративно-територіальних одиниць, порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою визначаються відповідно до Європейської хартії про місцеве самоврядування від 1 вересня 1988 р, Конституцією України та законом.
Держава наділяє правом органи самоврядування реалізовувати ту частину державних справ, вирішення яких можливе на місцях.
Положення щодо організації і роботи місцевих органів публічної влади встановлюються чинної Конституцією, законом про органі місцевого самоврядування, відповідно до принципу місцевої автономії і Статутом органів місцевого самоврядування.
Закон про органи місцевого самоврядування не повинен своїм змістом звужувати права, дані Конституцією, органів місцевого самоврядування.
Закон, застосовуваний у відношенні будь-якого органу місцевого самоврядування, може бути виданий Верховною Радою не інакше як за згодою більшості громадян, що проживають на території відповідного місцевого органу самоврядування.


Стаття 2.
1. Органи місцевого самоврядування створюються за адміністративно-територіальною ознакою, на засадах територіальних громад.
2. Основною ланкою місцевого самоврядування є територіальні громади.
3. Наступним по ієрархії громадського самоврядування слід район (муніципалітет), що включає в себе села, селища, хутори пов'язані між собою по адміністративно-географічною ознакою на день прийняття Конституції.
4. Адміністративно об'єднує всі ланки місцевого самоврядування область. Область складається з районів (муніципалітетів), міст, селищ і сіл, пов'язаних між собою по адміністративно-географічним принципом.
5. Адміністративним центром кожній області є місто з найбільшою кількістю населення і найбільшої виробничою інфраструктурою.
6. У містах, місцеве самоврядування будується на підставі районних територіальних громад, які в свою чергу можуть ділитися на громади будинкових комітетів.
7. Районні територіальні громади обирають виконавчі комітети і контролюючий орган в особі територіальних рад.
8. Виконавчі комітети формують бюджет району, який вони являють.
9. Територіальні ради затверджують сформований бюджет і контролюють його розподілення.
10. Виконавчі комітети та територіальні ради не мають права розпорядження землею, що належить даної территории, без затвердження на зборах представників громад всього району.
11. Всі роботи, що проводяться в місті, районі та ділянках, що належать будинковим комітетам, повинні виконуватися на підставі перспективних проектів і згоди представників усіх громад міста, району, прибудинкової комітету.
12. Дія П.П. 5; 6; 7; 8; 9; 10 поширюється на муніципалітети, що входять в цю область.
13. Села, селища, хутори, що належать територіально муніципалітету, мають свої комітетети в особі голови та територіальних рад. Кількість членів територіальних рад визначається на загальних зборах жителів даних територіально-адміністративних одиниць.
14. Всі питання життєзабезпечення та зміни інфраструктури, даних територіальних одиниць, вирішуються на загальних зборах сіл, селищ, хуторів.


Стаття 3.
1. Управління районом (муніципалітетом), здійснюється обраної особою (мером) і виборними районними радами.
2. Вибори мера і депутатів місцевих рад проводяться з числа жителів даного району (муніципалітету) за мажоритарною системою.
3. Мером або депутатом місцевих рад може стати будь-який житель даного району, області, якщо він є жителем даного району, області не менше 10 років.
4. Віковий ценз для обрання Мера - 30 років, для обрання депутатом місцевих рад - 21 рік.
5. Органи місцевого самоврядування міст, районів та області зобов'язані проводити регулярні обов'язкові референдуми про довіру / недовіру місцевій владі, суддям і шерифам. Такі референдуми проводяться не частіше одного разу на рік. Селищні та сільські референдуми про довіру / недовіру селищним і сільським головам проводяться у вигляді зборів.
6. Мер і місцеві ради району (муніципалітету), формують підзвітні їм виконавчі органи влади.
7. Це положення не заважає використанню зборів громадян, референдумів або будь-який інший форми прямої участі громадян в державному управлінні там, де це дозволяється Конституцією.
8. Адміністративний орган, в кожному селі, селищі, є виборним на загальних зборах мешканців, за умови таємного голосування.
9. Прийняття фінансових, економічних, соціальних рішень відбувається на загальних зборах жителів села, селища. Такі збори проходять не рідше одного разу на півріччя.
10. Органи місцевого самоврядування керують, діючи відповідно до Конституції, під свою відповідальність та в інтересах місцевого населення, економічної, соціальної, політичної, фінансової життєдіяльності, в рамках свого району (муніципалітету).
11. Місцеві органи самоврядування району (муніципалітету) мають право при здійсненні своїх повноважень співпрацювати і об'єднуватися з іншими місцевими органами самоврядування для виконання завдань, що становлять спільний інтерес, на принципах паритетності.
12. Це право здійснюється радами або зборами, що складаються з членів, обраних шляхом вільного таємного, рівного, прямого і загального голосування.
13. Кожен район (муніципалітет), формує свій бюджет, що складається з відрахувань, у вигляді податків на всі види діяльності населення та підприємств району, а також інших відрахувань, встановлених законом про оподаткування. Формування бюджету обов'язково узгоджується з представниками всіх сіл, селищ і затверджується на сесії ради району (муніципалітету). Допускаються інші форми наповнення місцевих бюджетів у вигляді штрафів, грошових конфіскацій та від продажу конфіскованого майна, згідно з судовими рішеннями.
14. У випадку питань, які неможливо вирішити в межах одного району, можливе об'єднання двох і більше районів (муніципалітетів), для формування загального бюджету та вирішення виниклих економічних проблем. У таких випадках необхідна участь обласних та можливе залучення центральних органів влади під час необхідності.

Стаття 4.

Главою області є виборна особа - губернатор області. Разом з губернатором області вибираються депутати обласних рад. Число депутатів обласних рад визначається пропорційно кількості міст, районів (муніципалітетів). Від кожного району (муніципалітету) делегується один депутат на двадцять тисяч тисяч :?: жителів району (муніципалітету).

Стаття 5.

1. Основні повноваження органів обласного самоврядування визначаються Конституцією України та Законом про органи місцевого самоврядування.
2. Органи місцевого самоврядування, в межах, встановлених Конституцією, мають повну свободу, для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і не віднесено до компетенції державних органів влади. Такі дії здійснюються за згодою обласних рад, шляхом голосування.
3. Виконання державних повноважень здійснюються переважно тими владами, які мають найтісніший контакт з громадянином. Надання цих повноважень іншому органу влади, повинно проводитися з урахуванням обсягу і природи поставленого завдання, а також вимог ефективності та економії.
4. Органам місцевого самоврядування надаються особливі повноваження, згідно закону України, у випадках надзвичайних ситуацій, що виникли в даній адміністративній одиниці. Надані органам місцевого самоврядування повноваження повинні бути повними і виключними, мати свободу дій, пристосовувати свою діяльність до місцевих умов.
5. Вони можуть бути оскаржені або обмежені іншим органом влади тільки Згідно з рішенням Верховного суду.
6. У процесі планування, прийняття рішень і реалізації проектів, що зачіпають загальнонаціональні інтереси країни, органи місцевого самоврядування, в таких випадках, проводять консультації і координують свої дії з Кабінетом міністрів своєчасно і у формі, встановленій законом про органи місцевого самоврядування.
7. Органи місцевого самоврядування розпоряджаються землею, комунальною власністю і всіма ресурсами, розташованими на підконтрольній їм адміністративної території, для розвитку економічної і соціальної бази, в рамках обумовлених Конституцією.
8. Земля і комунальна власність продажу не підлягають. Департамент комунальної власності може здавати землю та комунальну власність в оренду. За умови, якщо на орендованій землі створюється нове підприємство, вартість орендної плати не може перевищувати 10 грн. за одну сотку землі на перші три роки розвитку підприємства. При входженні в повний технологічний ритм і отриманні стабільного доходу, підприємство починає сплачувати орендну плату згідно з встановленими постановами місцевими радами тарифами.
9. За комунальну власність, розташовану на землі даної адміністративної одиниці, здану в оренду і що підлягає капітальному ремонту, оснащенню новим технологічним обладнанням, орендна плата стягується по закінченню договірного терміну його реорганізації. Але не пізніше ніж через три роки з дня підписання договору оренди. Тарифи з оплати оренди комунальної власності встановлюються постановами місцевих рад.
10. Місцевими радами розробляються системи штрафів за невиконання договірних зобов'язань.
11. Земля, комунальна власність і ресурси, які розташовані на ній і, які мають статус національного заповідника або стратегічного призначення, управляється спільно з центральними органами влади.


Стаття 6.

Для вирішення змін місцевих територіальних розмежувань, необхідне проведення місцевого референдуму. Референдум проводиться відповідно до Конституції і закону про проведення референдумів.

Стаття 7.

Місцеві органи влади повинні, відповідно до закону, самі визначати свої внутрішні адміністративні структури з тим, щоб вони відповідали місцевим потребам і забезпечували ефективне управління.
Для цього необхідно забезпечити відповідні умови професійної підготовки, винагороди та просування по службі.


Стаття 8.

1. Органи місцевого самоврядування мають право, в межах, даних чинною Конституцією, на свої власні адекватні фінансові кошти, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх функцій для економічного і соціального розвитку своєї адміністративної території.
2. Для виконання цих функцій органи місцевого самоврядування області формують бюджет в межах своєї юрисдикції, який затверджується обласними радами.
3. Частина сформованого бюджету, але не більше (?30%?) є складовою частиною бюджету держави. Відрахування до державного бюджету не повинні порушувати інтереси населення, економічний і соціальний розвиток даної області - донора.
4. Контроль над формуванням та використанням місцевих бюджетів здійснюється Верховною Радою, Центральним Державним Банком і Рахунковою Палатою.
5. Бюджетні кошти, що залишилися на балансі даної адміністративної одиниці, йдуть на економічний, соціальний розвиток району, міста, області. З місцевих бюджетних коштів здійснюється оплата працівників усіх установ, підприємств які є власністю даної адміністративної одиниці.
6. Максимальна оплата керівників адміністрацій і місцевого самоврядування не повинна перевищувати (10?) мінімальних зарплат, що виплачуються у даної адміністративної одиниці.
7. Держава не має права претендувати на залишок бюджетних коштів, що залишилися в даній адміністративній одиниці. Збільшення відрахувань до державного бюджету, зверху зазначеного, може бути проведено з надзвичайних обставин. Такими обставинами можуть бути військовий стан або природні лиха на 1/3 території країни.
8. Всі фінансові кошти, які формують бюджет адміністративної одиниці, повинні надходити за рахунок місцевих податків і зборів, розмір яких органи місцевого самоврядування мають право встановлювати в межах, визначених законом.
9. Складанням бюджету і розподілом фінансових коштів є обов'язком місцевих рад. Затвердження бюджету на наступний рік відбувається не пізніше кінця жовтня поточного року.
10.Держава має право, з метою захисту більш слабких, в економічному плані, районів чи областей, вводити процедури фінансових субсидій для цих регіонів, або аналогічних заходів, призначених для поліпшення економічного і соціального становища, в якому можуть виявитися інші регіони, з менш розвиненою промисловою інфраструктурою. Такі процедури або заходи не повинні обмежувати свободу вибору органів місцевого самоврядування в межах їх компетенції.
11. Такі заходи повинні плануватися центральними органами влади при формуванні державного бюджету.
12. Порядок надання перерозподілених коштів необхідно належним чином погоджувати з органами місцевого самоврядування, які є фінансовими донорами.
13. Бюджетні кошти зберігаються в Державному Центральному Банку України, де для кожної області відкрито спеціальний рахунок. Доступ до цих рахунків, представникам органів місцевого самоврядування, може бути закритий тільки за постановою Верховного суду України.


Стаття 9.

Виконавчі органи області формуються губернатором за згодою обласних рад.
До складу виконавчих органів, які підпорядковуються адміністрації області, входять:
1. Обласні структури органів правопорядку(муніципальна поліція). Служба Шерифа. Служба Шерифа виконує свої обов'язки згідно з Конституцією Украині і Положення "Про Національну Поліцію місцевого самоврядування в Україні".
2. Департамент прокура області.
3. Департамент попереднього розслідування.
4. Департамент управління муніципальної власністю;
5. Департамент економіки та підтримки підприємств;
6. Департамент будівництва, архітектури та благоустрою;
7. Департамент транспорту і зв'язку;
8. Департамент житлово-комунального господарства;
9. Департамент соціального захисту та зайнятості населення;
10. Комітет з культури і спорту.
11. Судові органи адміністративних одиниць.
12. Комітет Присяжних засідателів.
13. Департамент юстиції.
14. Губернатор області представляє, на сесії депутатів обласних рад, голів департаментів.
15. Глави департаментів і комітетів вважаються обраними якщо за кожного з них проголосувало не менше 2/3 від загальної кількості депутатів.
16. Шериф обирається загальним голосуванням населення області на строк п'ять років спільно з виборами губернатора і місцевих рад області.


Стаття 10.

1. Органи місцевого самоврядування формують муніципальну поліцію для профілактики правопорушень і наведення порядку на підконтрольній території.
2. Муніципальна поліція підпорядкована обраному на загальних виборах муніципалітетів, міст, відповідального за правопорядок особі - Шерифу.
3. Шериф уповноважен здійснювати безпосереднє керівництво силовими структурами, даного району, міста.
4. Обов'язки Шерифа:
• Керівництво органами забезпечення правопорядку.
• Керівництво органами по боротьбі та ліквідації надзвичайних ситуацій.
• Формування воєнізованих служб народних ополчень по боротьбі з тероризмом за допомогою осіб контрактної служби і з людей, що пройшли спеціальну підготовку - волонтерів.
5. Органи місцевого самоврядування в своїй політиці виходять з норм Конституції України та законів України.
6. Основне завдання муніципальної міліції - профілактика правопорушень, охорона громадського порядку, патрульно-постова служба з повноваженнями по дізнанню, інститут дільничних представників Шерифа, дитячі кімнати міліції і т.п.
7. Слідчі органи області розслідують злочини, які віднесені до компетенції влади муніципалітету чи області в межах Конституції України, Кримінально - процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
8. Компетенція слідчих органів області, в частині проведення слідчих дій, стосується тільки правопорушень, що сталися в даній області, муніципалітету. До розслідування правопорушень підключаються слідчі органи інших областей у разі, якщо географія злочину охоплює дві і більше адміністративні одиниці.
9. Координувальну роботу муніципальних силових структур здійснює Служба кримінальної поліції.
10. Контроль над виконанням законності муніципальних силових структур здійснює Департамент прокурора.
11. У випадках вчинення особливо тяжких злочинів і з метою боротьби з професійною кримінальною злочинністю, до роботи слідчих органів області підключаються Служба кримінальної поліції України. Такі дії обумовлені в Кримінально - процесуальному Кодексі України.
12. Загальний нагляд за виконанням законності всіх правоохоронних служб несе Служба Внутрішніх Розслідувань України (СВРУ) і Комітет Захисту прав людини (КЗП).
13. Держава забезпечує додержання Конституції України та законів при здійсненні повноважень місцевого самоврядування. Права місцевого самоврядування захищаються судом.


Стаття 11.
1. Судді адміністративних одиниць, які мають місцеве самоврядування, обираються населенням цих адміністративних одиниць шляхом таємного голосування.
2. Кандидати на вибори в судові органи області, висуваються департаментом юстиції області спільно з незалежним комітетом по виборах суддів даній області.
3. Комітет з виборів суддів призначається та затверджується місцевими радами. Комітет з виборів суддів має право відсторонити кандидата від участі у виборах якщо даний кандидат не пройшов кваліфікаційний відбір.
4. Члени комітету обирають голову комісії 2/3 голосів. Комітет діє на постійній основі, на протязі терміну, на який обрані місцеві ради області. Кожен член комітету повинен мати професійний стаж не менше десяти років в області права.
5. Кандидат у судді має право брати участь у виборах, якщо він отримав позитивний відгук від усіх членів комітету.
6. Комітет з виборів суддів має право проводити вибіркову кваліфікаційну перевірку діючих суддів.
7. Кандидати в судді, обласних та муніципальних утворень, повинні проживати не менше п'яти років у тому регіоні, де вони висуваються на свої посади і не менше 10 років роботи в адвокатурі або інших органах юстиції.
8. Суддя вважається затвердженим на свою посаду, якщо за нього віддано більше половини голосів населення, що прийшли на виборчі дільниці.
9. Населення має право відкликати суддів, які були затверджені на свої посади, в процесі щорічного обов'язкового референдуму.
10. Висловлення недовіри судді в процесі обов'язкового референдуму грунтується на:
а) діях судді, пов'язаних з корупцією;
б) відсутності об'єктивності у веденні судових справ.
в) втручання у виконання обов'язків присяжних засідателів.
г) невиконання своїх конституційних обов'язків і присяги.
д) невідповідність морального вигляду судді або членів його сім'ї до загальноприйнятих норм.
е) відсутність досвіду ведення судових справ що позначається на якості прийнятих рішень.
ж) постійні помилки що допускаються суддею при веденні судового слідства і досудового нагляду.
11. Суддя не повинен мати судимості і, за даними правоохоронних органів, бути замішаний у жодних корупційних схемах, прийнятті хабарів або жодних подарунків.
12. Порядок установи, діяльності та управління судами, юридичний статус суддів і членів судів, осіб, які працюють в системі відправлення правосуддя, визначається Законом про правосуддя.
13. Всі судді складають єдиний корпус в системі відправлення правосуддя.
14. Всі судді незалежні та підпорядковуються Конституції України та законам України, незалежно від способу призначення на посаду.


Стаття 12.
1. Для відправлення всіх видів правосуддя (кримінальної, адміністративної, фінансової, трудової та соціальної юстиції), Департамент юстиції області засновує єдину палату.
2. Допускається поділ ведення судових справ за їх специфічним особливостям: вирішення фінансових спорів, трудових спорів і соціальний суд.
3. Призначення суддів здійснюється за правилами, описаним у Стаття 11 цього розділу.
4. У здійсненні правосуддя, в частині кримінальних справ, участь у судових розглядах приймають присяжні засідателі. Статус присяжних засідателів описаний у Главі: ГЛАВА XІ. ПРАВОСУДДЯ, Статьи 9;10.
5. Правосуддя, незалежно від специфіки злочину, здійснюється в тій адміністративній частині області, де була порушена кримінальна справа, подано судовий позов чи стався злочин, за винятком злочинів які мають загальнонаціональний масштаб. У таких випадках місце здійснення правосуддя призначається Верховним судом України.
Просмотров: 511 | Добавил: GocsaF | Рейтинг: 0.0/0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Мини-чат
200